Українська ідея

kotugoroshko котигорошко

       Проблеми — наше природнє середовище… В них зросло вже ціле покоління українців. Вони не винуваті в тому, що живуть в державі, яка не може визначитись у тому, якою ж вона є, що вона гарантує і до чого вона скерована. Ціле покоління молодих людей, а з ними і всі громадяни, не розуміють, чому ми приречені на існування саме у такому форматі…

       В цей час тотальних кризисів української держави, на мою думку, слід звернути особливу увагу на фундаментальні засади державотворення України. Проблема не в тому, що ці кризиси є, — вони мусять бути в будь-якому організмі, не виключаючи соціальний, — а в тому, що задачі, які виникають внаслідок присутності кризису, не можуть бути вирішені з-за відсутності консолідації зусиль та спільної мети. Чи може мені хто-небуть відповісти, який є концепт української ідеї? Що є таке, навколо чого ми зможемо об’днатися? Відсутність чіткої свідомості української ідеї чинить нас беспорадними перед труднощами, які постають перед нами, як перед спільністю. Бо ми розрізнені і кроки, яки приймаються щодо подолання проблеми, обмежуються лише інтересами вузької ланки зацікавлених у цьому, чи це буде олігархічний клан, чи політична партія, чи звичайна середньостатистична родина. Отже, що об’єднує українців?      

       Прикро, але у нас немає ідеї… Сам результат національної ідеї — незалежна, демократична держава, — існує, але немає її в свідомості кожного з громадян цієї країни. Пригадую, як декілька років тому Росія вела активну компанію щодо формування „оной” для себе. І результати не примусили себе чекати – ми можемо спостерігати цю ідею в усьому, що може назватись продуктом Росії – політика, телебачення, кінематограф тощо. Амбіційна, агресивна, з присмаком імперіалізму, зухвала і високомірна до інших – вона їх влаштовує і багато в чому, визнаймо, допомагає в осягненні цілей, які (знову ж таки!) сама і визначає. Яке майбунє такої ідеї, стверджувати не берусь, але історія знає багато подібних прикладів і дає свої оцінки.      

       А що б могло консолідувати нас, українців? Абсолютно вірним є зауваження про те, що герої минулого України не можуть бути героями України сучасної. Ті герої, що є такими для України Західної не можуть бути ними для Східної і навпаки. Така вже є історична передумова. Це треба прийняти і перестати маніпулювати почуттями простих людей та розділяти суспільство. Необхідно запастись терпінням Моїсея, що водив 40 років по пустелі народ зі свідомістю рабів. І треба почати створювати нових героїв. Керманичам країни варто лише подивитись на зігнорованих винахідників науково-дослідницьких інститутів, звернути увагу на сучасних видатних педагогів та мислителів, продемонструвати собі (і в першу чергу СОБІ!) і світу діячів культури. Нам варто лише розпочати пишатись!І саме це "пишатись" зробить нас людьми вільними і незалежними від впливів чужих, а то й ворожих нам помислів. Саме "пишатись" створить з нас нову націю — українців, що вже мають свою державність та являють світу нових героїв.

Українська ідея: 8 комментариев

  1. Якщо і є, то вона не популізована і не виконує свою роль, не є спільною для усіх верств; на неї нема посилань (як у американців на Декларацію незалежності, євреїв на Тору), а її роль (і це дуже прикро…) другорядна, непомітна.

  2. Мне кажется, тебе не помешает повстречать какого-нибудь хорошего духовника. Ты высокомерен, горд, тебя разбивают страсти, у тебя нет покоя…

    Скажи это себе, высокомерный горделивый УРОД.

  3. Смотрел интерью с кем-то из украинских политиков (второразрядный какой-то, не помню). Так он рассказывал, как его просили написать украинскую национальную идею. Ну типа концепции что-то вроде.
    Отказался он 🙂

    Из пальца высасывать всегда тяжело.

    2 tishina
    чё, так хуёво? купи бутылку водки, выпей её и всё забудешь. на время хотя бы. а там, глядишь, распогодится…

  4. tishina—- ох ты конченая, дальше своего носа нихрена не видишь!

Комментарии запрещены.