Епідемічний стрес — добриво виборів.

А чи звернули ви увагу на те, яким наслідком тяжіють на нас епідемічні страсті? Що мені здається в першу чергу наслідковим, так це те, що люд занурився у змарнілість. Озирніться навколо, ви десь бачите радість? Якось навіть не личить радіти публічно. Це ж як? — епідемія!.. І всі навколо такі змарнілі-змарнілі…

А все це сталось якраз перед передвиборчою кампанією! (Або кампанія одразу після цього, або ж це, тому що кампанія…) Який благодатний тепер для неї грунт! «Слухайте, шановні громадяни…, Ось бачите, я про вас піклуюсь…, Не бійтесь, любі стадо, всіх почую…, Я (він, вона, воно) — це ви, хто ж про вас подбає, змарнілих таких, якщо не Я (Ю, Т.П.)?!» Тепер себе можна робити опікуном хворих та батьком убогих, такий собі шанс кожному кандидату стати святим. Але не за рахунок того, щоб самому вдосконалюватись, але по принципу: «А давайте загонім їх бєзвєсті!» І затуркують, затуркують, щоб далі попирать можна було!

Українці, шануйтесь!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*