Техніка як соціокультурний феномен

Ми не можемо навіть уявити собі наше людське суспільство, яке б вело своє існування не виокремлюючись з природи та, подібно до людей народу Наві з фільму «Аватар», в освоєнні навколишнього середовища застосовувало б лише власні фізичні та духовні сили.

Колись мене вразила така думка, що якби людина винайшла свого часу не колесо, а, скажімо, якийсь трикутник або квадрат, які могли би звершувати переміщення предметів (уявімо, що за допомогою телепортації:)), то соціальна та культурна еволюція пішли б абсолютно іншим шляхом, а цивілізацію, що постала б в наслідок такої технічно-альтернативної парадигми навіть неможливо було б порівняти з нашою, настільки вони були б різними. Вищезгаданий фільм «Аватар» режисера Ф.Кемерона якраз демонструє конфлікт, що постав внаслідок зустрічі двох таких цивілізацій, де земна техногенна цивілізація, огорнута пристрастю до накопичення та збагачення, навіть не готова вбачати в населенні планети Пандора іншу цивілізацію, суспільство з високою культурою співіснування та освоєння дійсності.

Що ж таке це – «техніка», що взяло у полон нашу історію, дійсність та розум? Поняття «техніка» ми можемо розуміти у вузькому значенні, як «сукупність штучних засобів людської діяльності, насамперед матеріальних знарядь праці, що підвищують її ефективність у різних галузях життєдіяльності суспільства у виробничій і невиробничій сферах»* . Але навіть і в повсякденні ми прибігаємо до вживання цього поняття у ширшому філософсько-світоглядному плані. Тоді «техніка» ми вживаємо як синонім поняття «технічного», тт. на означення такої «сутнісної ознаки людської діяльності, що необхідно використовуючи певну методологію та схематичну послідовність, забезпечує можливість реалізації мети та досягнення цілі» . Таке поняття технічного охоплює різноманітні форми прояву в нашому житті – інформаційні (технічне знання), діяльності (техніка праці), речовин (знаряддя діяльності), комунікативні (органічно-технічні відносини між людьми та відповідні їм норми та стандарти, напр. техніка спілкування, техніка кохання), управлінська (техніка управління).  Суть техніки як технічного відображає побудову людиною суб’єктно-об’єктних відносин, її організацію світу та способи діяльності на принципах ефективності, оптимальності та раціональності. Принципи, що роблять техніку тим, чим вона є, причиняються до того, що людина в своїй технічній діяльності виходить поза природу, виокремлюється з неї, усамітнюється, та лишається сам на сам зі своїми прагненнями. Ефективність відображає співвідношення між кінцевим результатом діяльності (ефектом) і витраченими зусиллями чи ресурсами. Оптимальність означає міру узгодженості безпосередньої мети діяльності з кінцевою. Раціональність є міра доцільності діяльності з точки зору повноти реалізації  її технічних можливостей (технічна раціональність) і з боку відповідності певним суспільним нормам і цінностям (аксіологічна раціональність). Завдяки останньому принципу, аксіологічній раціональності, наш світ ще знаходиться у відносній незалежності від свавілля технократизму, зумовленого технологічним детермінізмом, коли абсолютизується роль науки і техніки та недооцінюється вплив на них соціальних факторів, коли людина стає технічним інструментом для досягнення цілі зацікавлених в цьому хто його знає кого, коли нехтується довкілля, коли рубається гілляка, на якій сидимо…

Технікою людина демонструє свою незгоду з задумом Творця. Технікою людина демонструє слабкість свого духу та ницість перед лицем природи. Прикро лише те, що назад немає дороги. Я, сидячи в комфортній квартирі багатоповерхівки та клацаючи по клавіатурі ноутбука, можу лише у мрії або (якби міг) у якійсь досконалій медитації огорнути думкою Всесвіт та стати з ним єдністю, жити з ним його гармонійним життям. На разі я лише спостерігаю боротьбу суб’єктивних цілей з об’єктивною дійсністю, де заради ілюзорної перемоги задіюється ще більше техніки. В такій боротьбі вже втрачається зв’язок кінцевої цілі з безпосередньою, домінує лише безпосередня мета, а до чого все йде, так ніхто й не знає…  Порушується принцип оптимальності. Техніка приречена…

* Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник. – Рубікон, К., 1997 – ст. 355

* Там само


 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*