Знакові системи в культурі

 

Мова культури – це універсальна форма осмислення реальності, в яку ніколи не перестають залучатися нові образи, уявлення, поняття та інші смислові конструкції. Мова культури, це також сукупність знакових способів вербальної та невербальної комунікації, які об’єктивують культуру етносу, виявляють її етнічну специфіку і віддзеркалюють її взаємодію з культурами інших етносів. Тому мова культури – це зміст, що історично виникає, розвивається і змінюється.  Мова культури – це ті засоби, символи, знаки, тексти, що дозволяють людям вступати у комунікативні зв’язки один з одним та орієнтуватися в просторі культури. Культура ж, у свою чергу, для нас постає як текст.
Французські вчені, представники структуралізму К. Леві-Стросс, Ж. Дерріда, Ж. Лакан, М. Фуко та інш. запропонували досліджувати цей «текст» методом природничих наук, включаючи формалізацію, математичне моделювання та інформатику. Вихідним пунктом для вчених була лінгвістика, що завдяки швейцарському вченому Ф. де Соссюр то його послідовникам на поч. ХХ ст. набула рис точної науки. Розроблений Соссюром структурний метод був перенесений на вивчення інших сфер духовного життя людини.
Структуралізм робить акцент на дослідженні форм, в яких протікає духовна культуротворча діяльність людини: загальнолюдських універсалій всезагальних схем та законів діяльності людини. Ці всезагальні форми позначені поняттям структури. Під структурою ми можемо розуміти сукупність відносин, що лишаються стійкими протягом тривалого історичного періоду або ж в інших регіонах світу. Ці всезагальні форми діють як несвідомі механізми, що регулюють всю духовно-творчу діяльність людини. Як стверджує К. Леві-Стросс, «несвідоме має в собі структуру, тт. сукупність регулярних залежностей суспільних відносин, що впроваджені в індивіда та перекладені на мову повідомлень».
Отже, в структуралізмі ми знову зустрічаємося з концепцією колективного несвідомого, що знаходиться в підвалинах культури. Але якщо у К.Юнга в якості таких первинних підстав постають архетипи, то в структуралізмі – знакові системи. З точки зору структуралізму, всі культурні системи – мова, міфологія, релігія, творчість, література, традиції, обряди – можуть розглядатися як знакові системи.
Розвиток знакових систем здійснюється шляхом збільшення числа різних систем, що виокремились з певної гіпотетичної єдиної системи. До сфери вираження цієї системи відносяться природна мова, матеріальні засоби комунікації, до сфери змісту – релігія та міфологія. Таким чином стає можливим проведення паралелей між знаковими системами різних культур. Також глибшому розумінню культур та встановленню зв’язку між ними сприяє те, що реалії нової, сучасної духовної культури не знищують та не змінюють реалій старої, але проникають в неї уживаючись з нею.
Отже ціль структурного аналізу полягає в пошуку системотворчого фактора наявної культури, у винайденні єдиних структурних закономірностей певної множини культурних об’єктів. Такий системотворчий фактор-структура постає не просто як «скелет» того чи іншого культурного об’єкту, але як сукупність правил, згідно яких при перестановці елементів з одного об’єкту виникає інший. Така однотипність виявляється не за рахунок відкидання різниць цих об’єктів, а шляхом спростування цих відмінностей в монолітну течію перемінних варіантів єдиного абстрактного зразка.
Методологія структуралізму безумовно дала позитивні результати при об’єктивній оцінці формування культур та їх взаємодій. Але такий формалізований підхід залишив «за бортом» саму людину як суб’єкт культури в її творчій ініціативі та пошуках художнього виразу. Чи може структурний аналіз дати відповідь на питання, звідки виникає творча іскра митця та який механізм його творчості? Наразі, проблема світогляду художника здіймається над структурою знакових систем як ірраціональний чинник, що діє всупереч всім природничим методам та формалізованим схемам. Ми не можемо сказати, наскільки іншою буде культура завтра, але ми точно знаємо, що вона буде тією самою культурою, що і багато днів тому, вона залишиться мовою, що виражає наш духовний світ.

Мова культури – це універсальна форма осмислення реальності, в яку ніколи не перестають залучатися нові образи, уявлення, поняття та інші смислові конструкції. Мова культури, це також сукупність знакових способів вербальної та невербальної комунікації, які об’єктивують культуру етносу, виявляють її етнічну специфіку і віддзеркалюють її взаємодію з культурами інших етносів. Тому мова культури – це зміст, що історично виникає, розвивається і змінюється.  Мова культури – це ті засоби, символи, знаки, тексти, що дозволяють людям вступати у комунікативні зв’язки один з одним та орієнтуватися в просторі культури. Культура ж, у свою чергу, для нас постає як текст.

Французські вчені, представники структуралізму К. Леві-Стросс, Ж. Дерріда, Ж. Лакан, М. Фуко та інш. запропонували досліджувати цей «текст» методом природничих наук, включаючи формалізацію, математичне моделювання та інформатику. Вихідним пунктом для вчених була лінгвістика, що завдяки швейцарському вченому Ф. де Соссюр то його послідовникам на поч. ХХ ст. набула рис точної науки. Розроблений Соссюром структурний метод був перенесений на вивчення інших сфер духовного життя людини.

Структуралізм робить акцент на дослідженні форм, в яких протікає духовна культуротворча діяльність людини: загальнолюдських універсалій всезагальних схем та законів діяльності людини. Ці всезагальні форми позначені поняттям структури. Під структурою ми можемо розуміти сукупність відносин, що лишаються стійкими протягом тривалого історичного періоду або ж в інших регіонах світу. Ці всезагальні форми діють як несвідомі механізми, що регулюють всю духовно-творчу діяльність людини. Як стверджує К. Леві-Стросс, «несвідоме має в собі структуру, тт. сукупність регулярних залежностей суспільних відносин, що впроваджені в індивіда та перекладені на мову повідомлень».

Отже, в структуралізмі ми знову зустрічаємося з концепцією колективного несвідомого, що знаходиться в підвалинах культури. Але якщо у К.Юнга в якості таких первинних підстав постають архетипи, то в структуралізмі – знакові системи. З точки зору структуралізму, всі культурні системи – мова, міфологія, релігія, творчість, література, традиції, обряди – можуть розглядатися як знакові системи.

Розвиток знакових систем здійснюється шляхом збільшення числа різних систем, що виокремились з певної гіпотетичної єдиної системи. До сфери вираження цієї системи відносяться природна мова, матеріальні засоби комунікації, до сфери змісту – релігія та міфологія. Таким чином стає можливим проведення паралелей між знаковими системами різних культур. Також глибшому розумінню культур та встановленню зв’язку між ними сприяє те, що реалії нової, сучасної духовної культури не знищують та не змінюють реалій старої, але проникають в неї уживаючись з нею.

Отже ціль структурного аналізу полягає в пошуку системотворчого фактора наявної культури, у винайденні єдиних структурних закономірностей певної множини культурних об’єктів. Такий системотворчий фактор-структура постає не просто як «скелет» того чи іншого культурного об’єкту, але як сукупність правил, згідно яких при перестановці елементів з одного об’єкту виникає інший. Така однотипність виявляється не за рахунок відкидання різниць цих об’єктів, а шляхом спростування цих відмінностей в монолітну течію перемінних варіантів єдиного абстрактного зразка.

Методологія структуралізму безумовно дала позитивні результати при об’єктивній оцінці формування культур та їх взаємодій. Але такий формалізований підхід залишив «за бортом» саму людину як суб’єкт культури в її творчій ініціативі та пошуках художнього виразу. Чи може структурний аналіз дати відповідь на питання, звідки виникає творча іскра митця та який механізм його творчості? Наразі, проблема світогляду художника здіймається над структурою знакових систем як ірраціональний чинник, що діє всупереч всім природничим методам та формалізованим схемам. Ми не можемо сказати, наскільки іншою буде культура завтра, але ми точно знаємо, що вона буде тією самою культурою, що і багато днів тому, вона залишиться мовою, що виражає наш духовний світ.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*