Перший погляд

Малій вже рочок!.. Подарунком, який ми з дружиною вирішили зробити для малої, буде фотоальбом. За рік назбиралась незліченна кількість фото — пологовий будинок, перше купання та зістригання нігтиків, Хрещення, усмішки, пасіння коників та тосі-тосі, перша хвороба та стаціонар, гарні миті та прикольні какашки)

Весілля на день святого Валентина.

Непоганим представляється мені провести наше весілля в стилі party в одному з найстаровинніших місць Львова Пороховій вежі. Так, там присутній ресторанчик, оформлений у стилі Середньовіччя і головною перевагою якого, на мій погляд, є наявність у залі комину, він же мангал. Це класна штука для вечірки. Вистачить десятка кіло ковбасок, щоб нагодувати певну кількість танцюючої молоді.

Хочу похвалитися фотографом, який буде знімати наше весілля — Ігор Чорненький. Це наш друг, що вже давно налаштований на нашу весільну фотосесію і у якого маса ідей зробити це незвично. Він завжди каже: «Це буде круто!», — і так у нього виходить. До того ж, він майстер організовувати вечірки. Для тих, кому цікаво, можна подивитись його роботи ВКонтакті.

Весілля в стилі вечірки.

Так, саме це і є моїм планом відносно весілля — провести його як звичайну вечірку. Хоча, звісно, якщо попрацювати, звичайною вона не буде. Для цього треба врахувати деякі пункти. Отже: запрошені, дата і місце.

Запрошених буде не багато. Вузьке родинне коло, смачна вечеря без традиційних «тьох столів», тости та «гірко», танці… та прибуття іншої частини гостей, а саме друзів, яких в два рази більше, а може і ще більше, бо прийдуть не самі, фуршет для них та танці з бульбашковим шоу і все таке. Повинно сподобатись, бо будемо робити всім колективом зацікавлених.

Привід зібратися є. І це не тільки наше весілля. Просто весілля ми зробимо 14 лютого, на день св. Валентина. В Православній церкві в цей день не вінчають, але ж ми римо-католики і вінчатися будемо в костелі! Постів тоді теж не буде для усіх конфесій.

Місце — це самий складний пункт на даному етапі. Можливо, у вас будуть поради по місцю? Ідею, мені здається, я виложив зрозуміло, то місце мусить впасти вам до думки саме собою, якщо таке знаєте (у Львові та околицях).

«Весілля-дитина» — алгоритм зрозумілий…

Сталось! Я буду татусем!!

Ось такі ось знаки оклику… Що там за ними, навіть самому важко розпізнати. Радість є, це ж чому не радіти? Я радий, що у мене і моєї коханої Оксани буде спільна дитинка. Оксана також рада. Хоч і було, що півтора дні проплакала… Зрозуміло, в принципі, що у вагітних перепади настрою, але фраза, яку вона проволала мені в слухавку у відповідь на спроби її потішити, — «Все не так, як мені хотілось!», — може бути і моєю фразою. Але якось мені нема часу і настрою вже про це думати. Якщо думати — це груз…

Сталось як сталось. Я вже буду татусем.

Багато справ зараз необхідно віришити в короткі строки. Звісно, що відгуляємо весілля, яке навіть не планували на зараз. Думали пізніше, цим літом, або наступним… Тобто, думали, що це буде цілком залежати від нас. Сталося ж, що це цілком залежить від обставин. Гуляти будемо зараз, поки не видно живота. Вбахаємо купу грошей, аби віддихатись людей, думка яких дуже важлива, бо ж «що люди скажуть». Так, начебто, личило б…

Оксана заявила, що не хоче весілля. Мені теж пофіг, але наголошую на тому, що подія вінчання є вагомою як для мене, так і для неї, тому добре було б, щоб вона викарбувалась в нашій та друзів пам’яті яскравими спогадами. Запропонував їй та батькам сценарій. Їм сподобалось, вони підтримали. Тепер це треба зреалізувати. Ціль — перетворити весілля в кльове свято для себе та гостей (та цілого Львова) з мінімумом стресу в його підготовці і мінімумом капіталовкладення. Хочу все зробити чотко і мудро. Тому в мене є план.

І буду вас в цьому надалі інформувати)